На що очікувати вашій дитині в першому класі?

Все хороше рано чи пізно закінчується.

Так “безтурботне життя”, яке пропонує дитячий садок для дитини, неминуче перетікає в “трудові будні”, які несе з собою перший клас. Перехід від дошкільного, “ігрового” дитинства, до шкільного, “навчального” – це дуже непростий і багатоступінчастий процес.

Успіхи дитини в шкільному житті залежать від великого числа факторів:

  • загального розумового розвитку;
  • рівня пізнавальної активності;
  • вміння зберігати і підтримувати навчальну діяльність;
  • свідомо підпорядковувати свої дії правилу;
  • пропонованому вчителем;
  • приймати систему нових вимог і норм поведінки;
  • уміння зберігати і підтримувати необхідний рівень уваги;
  • володіння розвиненою слухово-мовною і зоровою пам’яттю;
  • і досить високим темпом діяльності.

Навчання в школі — чи то неповний робочий день, чи то всі дні – вносить величезні зміни в життя цих малюків, зміни, які відчуваються і вдома.

У першому класі ваша дитина стане більш незалежною і навчиться адаптуватися до шкільної програми. Перший клас, ймовірно, є найважливішим періодом у вихованні вашої дитини. Це ключовий клас, в якому закладено основу для решти початкових класів.

По завершенню 1-го місяця навчання багато батьків думають, що все найскладніше в 1-му класі пройдено: перше вересня пережили, їх дитина подружилася з іншими дітьми, батьківські збори позаду – нібито все в нормі та можна розслабитися. Але професійні психологи рекомендують батькам залишатися напоготові.

Запам’ятайте: початок навчання дитини в школі є не лише сукупністю нових вражень, знайомств та самого навчання. Це абсолютно нове середовище і, як результат, дитина має підлаштовуватися під нові, незнайомі їх умови (емоційні, розумові та фізичні навантаження). Щоб призвичаїтись до нового середовища, всім дітям потрібен певний час – і це далеко не один місяць. Спеціалісти стверджують, що первинна шкільна адаптація займає: 2 – 6 місяців.

Адаптація – це індивідуальний і тривалий процес, який в великій мірі залежить:

  • 1. від ступеня готовності дитини до школи (фізичної, психологічної та інтелектуальної);
  • 2. від особистісних якостей малюка;
  • 3. від соціалізованості дитини, ступеня розвиненості у неї навичок співпраці, а також від, того чи вона ходила в дитячий садок.

На що очікувати вашій дитині в першому класі?

Що вказує на успішну адаптацію дитини до школи?

У цьому випадку малюк спокійний, веселий, добре відгукується про ровесників і вчителів, дуже швидко знаходить собі нових друзів поміж однокласників, з легкістю приймає правила нового, шкільного життя, без труднощів робить домашні завдання, новий денний режим є комфортним для нього (нормально засинає ввечері, не плаче вранці і т. п.), він не боїться вчителів та однолітків, адекватно реагує на всі зауваження з боку вчителя.

Що вказує на дезадаптацію?

Дитина дуже часто приходить втомленою, насилу прокидається вранці та не може заснути ввечері, скаржиться на вимоги вчителя та однокласників, вона внутрішньо чинить опір, ображається, вередує, їй дуже складно відповідати усім шкільним вимогам, відчуває труднощі в навчанні. Такі діти адаптуються до шкільного середовища тільки до кінця 1-го півріччя, і то за допомогою роботи батьків, психолога та педагога.

Зовнішні прояви у дітей дуже часто є однаковими – найчастіше це втома, образи та сльозливість, – але всі вони мають кардинально відмнні причини, з якими потрібно розбиратися в індивідуальному порядку.

Через незнання батьки досить часто ще більше ускладнюють життя своїх дітей тим, що:

  • різко змінюють відносини в сім’ї (щось кшталт: ти вже виріс, тепер маєш самостійно мити свій посуд” і тому подібне);
  • завантажують їх все новими і новими гуртками (це може привести до перевантажень; найкращим варіантом буде залишити тільки те, що дитина давно вміє і знає).
  • Яким чином можна допомогти дитині?

    1. У 1-ші тижні навчання дитини в школі дуже важливо допомогти їй повірити у власні можливості та сили; 2. Проявляйте інтерес до класу, в якому навчається ваш малюк та до школи в цілому. Дуже корисно просто послухати дитину;

    3. Не варто критикувати свою дитину, навіть якщо вона неохайна, повільно рахує чи погано пише. Критика, лише поглибить її проблеми (особливо якщо вона прозвучала при сторонніх людях);

    4. Також потрібно враховувати темперамент свого малюка під час адаптації до шкіли. Наприклад, активним дітям дуже важко довго сидіти на 1-му місці, а повільним – складно призвичаїтись до шкільного ритму;

    5. Ніколи і ні за яких обставин не порівнюйте власного малюка з іншими дітьми – це 100 % призведе до падіння його самооцінки, заздрості або підвищеної гордості. Ви можете порівнювати лише його власні успіхи з минулими здобутками;

    6. Дитину потрібно заохочувати не лише за успіхи у навчанні. Моральне стимулювання з боку дорослих допомагають малюку відчути себе значущим в конкретній діяльності.

    Висновки

    Пам’ятайте, що проблеми дитини анітрохи не простіші дорослих. Так, по емоційній напрузі і наслідкам, конфлікт з однолітком або учителем може бути навіть важчим, за ваш конфлікт зі своїм начальником на роботі.

    Успішна адаптація в школі у великій мірі залежить від самих батьків, а психологи та вчителі вам обов’язково в цьому допоможуть.