Дитинство – це найкраща пора для будь-якої дитини, адже майже вся увага батьків приділяється їй одній. Але всьому рано чи пізно приходить кінець і настає час йти до школи. Але тут виникає запитання: “Чи варто якось готувати свою дитину до школи, чи можливо пустити все на самоплив і нехай буде як буде?”. Однозначної відповіді на це питання немає, але більшість сучасних батьків все ж таки схиляються до 1-го варіанту.
Сьогодні є дуже велика кількість закладів дошкільного розвитку дитини. Та як з усього різноманіття вибрати той самий, якому довірити найдорожче – свою дитину? В такому пошуку доречно виявити основні принципи різних методик розвитку, які використовують подібні центри.
Наприклад, якщо ви виберете дитячий садок “Кияночка”, то дитина зможе там отримати наступні якості та навички:
- мотивацію до навчання;
- здатність концентруватися;
- самостійність;
- відповідальність;
- організованість;
- дисциплінованість
Все це досягається правильною організацією середовища, де у вільному доступі лежать матеріали, розсортовані по зонам:
- 1. розвитку рухової активності;
- 2. розвитку дрібної і великої моторики;
- 3. сенсорних відчуттів;
- 4. мовного розвитку;
- 5. творчості;
- 6. набуття практичних навичок самостійності.
Ці речі стимулюють дитину до саморозвитку. Виключається будь-яких авторитарний тиск на особистість, що формується, та вітається вільне, самостійне та активне самовираження. З цього можна зробити висновок, що методики, які використовуються у центрах підготовки дійте, грають дуже важливу роль у розвитку дошкільнят.
Яскравими прикладами таких методик є:
- Вальдорфська система виховання підростаючого покоління, яка одночасно викликає у дітей інтерес до академічних предметів і забезпечує отримає художньо-практичних навичок.
- Методика Нікітіних, яка забезпечує дітям розвиток: рішучості, логічних висновків (в програмі багато логічних ігор і головоломок), загартування (в програму включені фізичні вправи на підготовку організму до екстремального холоду).
Багато викладачів, блискуче справляються зі своїми обов’язками, навчаючи школярів або підлітків, але деякі панічно бояться і тому відмовляються займатися з дошкільнятами. Цей факт можна пояснити досить таки вагомими аргументами: навчання дошкільнят дуже трепетна річ, яка містить набагато більше нюансів ніж заняття, наприклад, зі школярами. Говорячі про прорахунки які допускають викладачі, займаючись з дітьми від 3 до 6 років мовою:
- 1. По-перше, багато викладачів, в пошуках підходу до своїх учнів, втрачають той момент, коли хід уроку, де вони є лідерами, перетворюється на маніпуляцію, де командувати починають діти. А все тому, що діти відчувають слабинку дорослого, їм не потрібно багато часу для того, щоб використовувати це в своїх інтересах. Отже – ставимося з розумінням, шукаємо підхід, але без панібратства та маніпуляцій.
- 2. По-друге, не слід вимагати занадто багато чого: перед вами маленька дитина, а не магістрант. Відчуваючи, що вчитель нею незадоволений, дитина в більшості випадків починає замикатися в собі, і результат отримуємо ще гірший. Важливо хвалити дитину, а коли щось не виходить – підказати їй вихід, і вона відчує сили щоб рухатися далі.
- 3. По-третє, не варто перевантажувати дітей. Коли обсяг навантаження недостатній, у дітей виробляється звичка працювати впівсили. Але коли обсяг дуже великий, то бажання займатися пропаде зовсім – працюй не працюй, а кінця та краю не видно. Адже ми самі часом відчуваємо такі почуття, чи не так?
Таким чином, слідуючи таким простим порадам, вчитель знаходить підхід до дитини, і зможе проводити заняття так, щоб задоволеними залишилися обидві сторони!
Запрошуємо всіх охочих до навчання у Школу садочок “Кияночка”.