“БАМ!” Двері вже, вдруге, зачинилися перед вашим обличчям.

Як виховати в дитині чемність та бажання допомагати

Ви виходите зі своїми дітьми з розважального центру на вулицю, або забрали свого школяра зі школи, а він, як діти зазвичай роблять, вибігає у двері вперед вас, прагнучи прокласти собі шлях та відпускає їх перед самим вашим носом.

Можливо, хтось хоча б раз, та потрапляв у таку ситуацію.

Обурені та здивовані, ми не розуміємо, як нам вдається виховувати наших дітей такими нерозсудливими й неввічливими. Певна річ, ми не хочемо, щоб вони залишалися такими.

Прагнення кожної матері та батька, щоб їхні діти, навчилися проявляти співчуття до інших людей. Ми воліємо, щоб наші діти були взірцем чемності у світі, який дедалі більше хизується егоїзмом та нехтує бажанням зрозуміти, допомогти й підтримати. Але як ми цього досягнемо?

Можливо, ви скажете, мої діти, здебільшого, допомагають мені. Звичайно, спочатку їх потрібно трішки підштовхнути й вже тоді, злегка побуркотавши, вони погоджуються виконати все необхідне. Але ж, зазвичай, з радістю налаштовані допомогти.

Коли, нарешті, починається процес виховання турботливої, чуйної дитини?

Дбайливий малюк

Спонукайте дітей до допомоги ще змалку. Навіть без нашої підтримки, якось, природно, малюки проявляють схильність бути нам корисними. Згадали, як годували своє однорічне немовля, а воно так мило підбирає шматки каші й намагається нагодувати вас у відповідь?

Дбайливий малюк. Малюки проявляють схильність бути нам корисними.

Справді, у дослідженнях, проведених Феліксом Ворнекененом та Майклом Томаселло з Інституту Еволюційної Антропології Макса Планка в Німеччині, діти у віці 14 місяців продемонстрували природне бажання та готовність допомагати іншим. Здається, діти мають вроджене почуття співпереживання. Але, саме ми, батьки, маємо роздмухати полум’я прагнення до послужливості, задля підтримки та розвитку цих благородних намірів.

Створюйте для дітей можливості допомагати. Вже в десятимісячному віці малюк здатний копіювати нас, повторювати за нами все що ми робимо, ще сидячі у своїх ходунках. Складаючи розкидані на підлозі іграшки, дайте дитині одну з них, і вона повзатиме поруч з вами, позбирає до кошика решту, дивлячись на вас з гордою посмішкою.

Показуйте приклад

Показуйте дітям свій приклад допомаги іншим

Допомагайте самі. Дослідження показують, що діти (різного віку), які стають свідками коли їх батьки, допомагають іншим, теж навчаються виявляти турботу.

Отже, будьте завжди готові допомогти іншим, особливо коли знаєте, що за вами спостерігають ваші діти. Коли вас попросять допомогти комусь, і ви дійсно можете, не відмовляйте. Покваптеся стати корисним тим, хто у нужді.

Усвідомлюючи той факт, що діти наслідують нас у всіх наших діях, чому б нам не дати їм свій приклад самовідданості та турботливості.

Звертайте увагу дітей на те, коли хтось допомагає

Ідеальних дітей не буває. Напевно, не раз таке траплялось, що ви попросили дитину про допомогу, а у відповідь чуєте, “але, це не я зробив цей безлад.” Не соромтесь нагадати їй, що, переважно, не ви влаштовуєте у будинку (квартирі) безлад, та наносите сміття з вулиці, але все одно ви стаєте й прибираєте. Можливо дехто пофиркає, хтось глибоко зітхне, але, як правило, почне допомагати.

Коли ви у місті, або у гостях, бачите проявлення чемності якоїсь людини, зауважте про це, скажіть дитині, який доброзичливий чоловік, що притримав для нас двері. Або яка турботлива дівчина, що побачила як ваша дитина щось впустила на землю, а вона підняла та повернула вам.

Коли ви хвалите когось за їх готовність допомогти, діти розуміють, що їх батьки це цінують, і що це дійсно цінується в нашому суспільстві.

Зробіть це цікавим

Перетворіть, для дітей, час прибирання у своїй кімнаті, на гру

Перетворіть, для дітей, час прибирання у своїй кімнаті, на гру. Нехай вони закидають м’які іграшки чи блоки, ніби баскетбольні м’ячі у коробку, уявляючи її баскетбольним кошиком. Дозвольте їм насолодитися “забитими голами”, немов вони члени знаменитої команди, учасники великої гри.

Таким чином, у дружній конкуренції, можна досягнути результату, зробити те, що в іншому випадку виглядало б для дітей як каторга. Виснажлива праця миттєво стає розвагою, і ті діти, які чинили опір, раптово, завзято взяли участь у грі.

Якщо у вас кілька дітей, що залучені у прибиранні, урочисто оголосіть, наприклад, що зараз починаються змагання, щоб визначити переможця, у кількості зібраних іграшок. Або, якщо дитина у вас одна, запитайте її, як швидко вона може поскладати свої іграшки. Це так дивно, але як тільки дитина чує команду, “на старт, увага, руш!” то може зробити все, що завгодно.

Запрошуємо всіх охочих до навчання у Школу садочок “Кияночка”


Категорії

Останні статті