Пропонуйте варіанти
У дослідженнях, проведених експертами з Університету Корнелла що у Нью Йорку, було встановлено, що надання дітям можливості вибору підвищує в них альтруїстичну поведінку.
Напевно, ці результати не є для нас несподіванкою. Наші діти майже ніколи не реагують позитивом, коли їм вказують чи диктують що робити, але, коли дають вибір, вони з радістю обирають кращий варіант.
Наприклад, якщо у квартирі рейвах та гармидер, можна скласти для дітей перелік того, що потрібно зробити, тобто ви запитуєте: “Хто складає у шафу одяг покинутий на підлозі? Або, можна віднести брудний посуд на кухню.”
Пропонуйте конкретні завдання які їм під силу
Коли справа стосується багатьох життєвих моментів, не дивно, що батьки очікують від свого 4-річного малюка, трохи іншого ніж від 9-річного. Те ж саме можна сказати про бажання допомагати.
Якщо ви просите одного з дітей зайнятися “генеральним прибиранням” вітальні, то здебільшого, нічого з цього не вийде. Діти з більшою ймовірністю візьмуться за своє завдання, коли хлопчику ви доручите поскладати своє Лего, а дівчинці зібрати свої ляльки.
Велика кімната може бути непосильним завданням. Невеличка робота, яку діти розуміють, цілком здійсненна.
Встановіть терміни, в разі потреби
Якщо діти відволікаються під час виконання доручень, (певна річ, що це занадто заманливо, прибираючи свої іграшки, не погратися ними), тоді дайте їм знати, скільки часу ви очікуєте, для завершення ними своїх завдань.
Іноді, можна встановлювати таймер. В іншому випадку, щоб тримати їх у курсі їх прогресу можна перевіряти, “Минуло вже п’ять хвилин. Скільки ж ви встигли зробити?”
Якщо дітки занадто юного віку, щоб зрозуміти сувору концепцію часу, поставте їм улюблену пісню, та запитайте, скільки завдань вони зможуть зробити до того, як пісня закінчиться.
Заохочуйте дітей
Одним з найбільш ефективних методів мотивації дитини до бажання допомагати, це стимулювання їх на якусь кінцеву мету. Зауважте, йдеться не про матеріальну винагороду. Дослідження показали, що саме така нагорода може зменшити у дітей таку моральну якість, як безкорисливість.
Натомість, батьки можуть підбадьорити своїх дітей запланувавши спільну розвагу, тільки-но роботу буде закінчено. Наприклад, ви б могли наполегливо заохочувати їх продовжувати свої завдання тим, що як тільки вони закінчать прибирати на кухні, ви зможете, нарешті, поїхати в парк розваг.
Іноді, достатнім стимулом буде нагадати, що “В гурті робити — як із гори бігти”, тобто, чим більше участі кожен бере, тим швидше ми зможемо повернутися до ігор!
Приймайте пропозиції допомоги
Зрозуміло, що ситуації бувають різні. Коли ви поспішаєте, намагаючись вчасно приготувати вечерю в духовці, це не найкращий момент, почути від вашої дворічної дитини фразу: “Мама, тобі допомогти?” Звучить це так зворушливо, але вам лише кортить перенаправити малюка до його іграшок та повернутися до справ на кухні.
Саме це і є, той прекрасний час, щоб показати дитині, що її допомога завжди вітається. Навіть у ті моменти, коли, на справді, так не виглядає. Просто спробуйте знайти у чому ваш малюк може бути вам корисним.
Дівчатка хочуть допомагати з пранням. Попросіть витягнути з кошика всі речі червоного кольору, потім білого та чорного. Навіть такі маленькі завдання мають здаватися малюку важливою допомогою. Найголовніша цінність у цьому, що роблячи таким чином, ви будуєте в дитині впевненість.
Деяким батькам, схильним до контролю, важко переконатися, що їхні діти 3-5 років, можуть бути їм якось корисні. Коли ваша маленька дочка захоплено пропонує вам допомогти, а ви спізнюєтесь, легко відповісти, “Ні, дякую, я сама впораюсь.” На жаль, дитина, зрештою, розчарується, почувши цю фразу знову і знову.
Коли наші діти пропонують нам допомогу, ми маємо можливість або заохочувати їх впевненість в собі, або перешкоджати їй. У нас є шанс запевнити їх, що ми віримо у їхню здатність вирішити певну задачу, або пригнітити, вважаючи їх замаленькими.
Знаючи, що для дітей є природним виявляти бажання бути комусь корисним, важливо не придушити це бажання. Зважайте на цей прояв, і вони будуть впевнено повертатися з “перевірками”, щоб ще щось “такого хорошого” зробити для вас.
Хваліть, коли хвала доречна
Завжди дякуйте дітям за допомогу. Коли вони допомагають, ще й не скаржаться, підтримайте їх. З компліментами, також, будьте обережні, щоб не отримати зворотного ефекту. Після, понад 30 років досліджень впливу похвали, психологи визначили, що діти краще всього реагують на щиру похвалу, що вказує, зокрема, що ви пишаєтеся ними.
Тому, варто уникати фрази, “так тримати! який молодець! “, коли 10-річна дитина помила скло на балконних дверях. Замість цього скажіть: “Дякую тобі, за прибирання. Ти мені дуже допоміг”. А от, молодші діти, як кажуть психологи, менш схильні негативно реагувати на завищену похвалу.
Запрошуємо всіх охочих до навчання у Школу садочок “Кияночка”