як допомогти дитині адаптуватися до школи. Школа-сад Кияночка

Щоранку ви спостерігаєте як ваш школярик йде до школи почуваючись дорослим хлопчиком. Але замість того запалу, на який ви очікували від нього надалі, більшість днів на тижні, особливо понеділок, починається зі сліз або, можливо, болю в животі. Це далеко не симуляція.

Занепокоєння впливає на організм та може призвести до справжнього розладу шлунку, особливо у дітей. Але не хвилюйтеся, дітям деякий час потрібна додаткова допомога у пристосуванні до школи.

Ось 12 порад, які допоможуть як батькам, так і їх дітям, переконана дитячий психолог київської приватної школи-дитячого садка 1 ступеня Кияночка.

1. Сприяйте зв’язку вашої дитини з учителем

Діти потребують відчувати контакт із дорослим, який, на їх думку, захищатиме їх. Тож коли вони не з батьками, їм потрібно перенести фокус своєї прив’язаності на свого вчителя, інакше вони занадто схвильовані, щоб вчитися.

Якщо ви помітите, що ваша дитина погано почувається в школі, невідкладно зверніться до вчителя. Просто поясніть, що, не схоже, щоб вона вже «влаштувалася» як слід у новому середовищі, але ви сподіваєтесь, що вчитель докладе особливих зусиль, щоб адаптація пройшла безболісно.

Будь-який досвідчений вчитель зрозуміє певну поведінку дитини й зверне на неї додаткову увагу. Деякі вчителі призначають дитині спеціальні завдання задля відчуття дитиною контакту з нею та розуміння виконання своєї щоденної ролі.

2. Сприяйте зв’язку з іншими дітьми

Діти повинні відчувати зв’язок принаймні з ще однією дитиною. Запитайте вчительку, чи не помітила вона, з ким спілкується ваша дитина. Запитайте дитину, якого однокласника вона хотіла б запросити погратися до них у гості.

Якщо засмучується від подібного запрошення, ви завжди можете запросити маму з її дитиною на морозиво після школи або всю сім’ю на вечерю в п’ятницю ввечері, якщо це прийнятно для вас обох.

Не потрібно вигадувати нічого вишуканішого, ніж піца, і вже до кінця трапези діти бігатимуть по дому, як давні приятелі. А хто знає? Можливо, ви й батьки зможете потоваришувати.

3. Дайте дитині можливість відчувати вашу присутність протягом дня

Для багатьох дітей найбільшим випробуванням є прощання з вами. Розробіть ритуал розставання, на кшталт обіймів та скажіть: «Я люблю тебе, ти любиш мене, гарного тобі дня, я о 3 заберу тебе!»

4. Допоможіть дитині висловити свої турботи та усвідомити, що її під силу з ними впоратися.

Більшість занепокоєнь щодо перебування у школі зумовлено перейманням речами, які дорослими сприймаються як ірраціональні. Це можливо страх, що ти помреш або зникнеш, перебуваючи в школі та до того подібне. Сприяйте своїй дитині вимовляти будь-який свій смуток. Переймайтеся почуттями малюка, висловлюйте своє співчуття. Одночасно пам’ятайте, що страх це переживання про те, що ми не зможемо з чимось впоратися. Тож замість того, щоб просто заспокоювати свою дитину, надайте їй можливості розв’язання проблем.

Зверніться до дитини з таким: “Цікаво, що ти міг би зробити, щоб це вирішити?” Нехай він знайде рішення самостійно. Ваша мета в цій дискусії — допомогти йому усвідомити, що він має внутрішні ресурси, щоб впоратися з будь-якою ситуацією, з якою він стикається. Будьте впевнені, що він закінчує цю дискусію з позитивним уявленням про те, що він успішно справляється з усім, що його хвилює.

5. Вгамовуйте страхи

 То є цілком «нормально» мати маленькі хвилювання щодо нової ситуації. Школа-сад Кияночка

Діти «запрограмовані» очікувати від батьків запевнення у питаннях що є небезпечним, а що ні. Тож співчуваючи турботам вашої дитини, не забувайте висловлювати впевненість, що ваша дитина перебуватиме в школі в безпеці та матиме гарний час. Поясніть, що то є цілком «нормально» мати маленькі хвилювання щодо нової ситуації, але вона може довіряти, що її вчитель буде піклуватися про неї.

У разі коли схвильована дитина зателефонує вам зі школи, запропонуйте свою власну позитивну шкільну історію ( «Я була така знервована у перший тиждень, що навіть не могла користуватися шкільною вбиральною, але потім я зустріла свою найкращу подругу Марію, і навіть полюбила свій перший клас» ) та впевненість, що вона скоро вже повернеться додому й усе буде гаразд.

Зазначте, що люди, які люблять одне одного, не люблять розставання, і це природно. Але все гаразд, мама завжди любить її, навіть коли не є поруч з нею. Закінчуйте кожну розмову запевненням: «Ти знай, ми ЗАВЖДИ повернемось один до одного», щоб коли вона хвилюється, могла собі це повторювати.


Категорії

Останні статті