Першокласники: які вони? Інтелектуальна Незалежність

У перші шість років життя діти піддаються величезним змінам. Їм доводиться докладати не аби яких зусиль, щоб досягти цілей у розвитку фізичної самостійності. Протягом наступних шести років життя дитини фізично стає більш стабільнішим, та під цією стійкою поверхнею є потужна рушійна сила, що веде її до інтелектуальної незалежності.

Іноді період 6-12 років, називають “віком нечемності”, це коли диті сповнені питань та рідко сприймають сказане за щиру правду. Вони хочуть знати, чому все так влаштовано, як воно є, водночас беруть під сумнів свій шлях до постійного інтелектуального розвитку. Насправді, дитина у цьому віці, для того і призначена, щоб ставити питання. У той час як у перші шість років життя діти повністю залучені сьогоденням, навчаючись через свої почуття, то від 6-12 років діти підходять до навколишнього світу через міркування розуму.

До реального досвіду, минулого, сьогодення та майбутнього вони здатні застосувати силу своїх уявлень. На відміну від гри фантазії, це роздуми про таке як “яким було б життя, якби …”. Отже, історія, починає набувати важливого значення. Тим часом як діти дошкільнята починають виходити за межі домашнього середовища, першокласники хочуть охопити всесвіт. Вони мають наміри дослідити його в усій повноті.

Першокласники: які вони? Це не справедливо

Діти початкового віку, одночасно зі своїм прагненням до інтелектуальної незалежності, також проходять період приголомшливого морального розвитку. В моменти намагань випробувати речі та збільшити свою морально-етичну позицію, від них нерідко можна почути фразу: “це не справедливо”. Їх пригнічує той факт, що деякі речі або дії дозволено тільки дорослим, а це лише свідчить про їх спроби розгадати пазли у питаннях моралі. До того ж, діти у цьому віці діють в рамках свого мандата розвитку.

Слід зазначити, що діти у початковій школі випробовують моральні кордони як частину їх розвитку. Інколи можуть і перетнути межу своїх досліджень. Це вимагає від дорослих притримуватись правил, які працюють у дорослому світі. Нездатність дорослих призводить до морального лицемірства. Такий приклад навчає зрілу дитину тому, що ми насправді не маємо на увазі те, про що говоримо. Не дивно, коли у дітей формуються свої моральні принципи.

Сірі зони

Моральні норми дійсно народжуються в “сірих зонах”. Це ті сфери, в яких молодші школярі намагаються розібратися в собі, та обмірковують свої мотиви. Саме ці питання, які в них виникають, ми й повинні обговорювати з ними. Їх інтелектуальний потенціал, як раз у цей час, є рушійною силою.

Першокласники: які вони? у дітей формуються свої моральні принципи.

Порожні розмови, або плітки – це теж ознака цієї стадії морального розвитку. Насправді дитина перевіряє ваші підтвердження того, що хтось зробив щось неправильно. Бо на їх розсуд це неправильно, і вони просто хочуть знати, що не помиляються. Дитина молодшого шкільного віку теж повинна знати, що наприклад, як у математиці, якщо вона зробить помилку, то вона може її виправити.

Справедливість, моральність, співчуття, прощення – ці теми, які приводять їх в захват та стають більш актуальними, коли практикується кожним членом суспільства. Хоча компанійські, доброзичливі манери швидкоплинної натури з часом розсіюються. Як наслідок їхнього загостреного співчуття, діти хочуть допомагати іншим. Вони вмотивовані до залучення ресурсів на добрі справи, в які вони вірять. Це бажання має бути підтримано та своєчасно заохочуватися.

Першокласники: які вони? Як наслідок їхнього загостреного співчуття, діти хочуть допомагати іншим. Перехід від дошколярика до молодшого школяра

Коли малюки раннього віку починають досліджувати світ за межами домашнього середовища, а дошкільнята розвідують шкільне середовище в цілому, діти навчальних класів, з великою допитливістю опановують абсолютно новий рівень навчальної програми у початковій школі.

У цій подорожі, вчителі, як гіди-провідники, супроводжують своїх учнів новими для них стежками. Цілі початкової програми для дітей це інтелектуальний вибір та незалежність. Вони як життєві навички, як ключі до всесвіту. Ми надаємо їм можливості вийти в суспільство і випробувати його.

Соціальний розвиток

Першокласники мають потребу виходити за межі домашнього середовища, а це призводить до необхідності розширення соціальних зв’язків. Надзвичайно важливими для дітей у віці 7-8 років стають однолітки; вони постійно будують взаємні відносини.

Притаманний такому віку “стадний інстинкт”, вимагає у дітей природним чином утворювати групи, бо вони мріють товаришувати. Тому питання, як побудувати громаду, має для них життєве значення.

Їх постійне спілкування доводить про те, що діти акцентують свою увагу на побудові відносин. Першокласники: які вони? Соціальний розвиток.

Діти хочуть бути схожими на своїх друзів, серед них з’являються прихильники, і тут важливим моментом є сприймання тебе групою як свого. З точки зору дитини, одним з найгірш можливих випадків є неприйняття її/його своїми однолітками.

На відміну від конкурентного орієнтування існує кооперативний, спільний фокус. Це також є складовою процесу навчання будування спільноти, вміння лагодити з людьми різного типа, та з тими, хто не завжди виявляє найкращі свої сторони. В разі виникнення конфліктів, важливо, щоб дорослі дозволяли дитині навчитися самостійно виходити з ситуації,(за сприяння наставника, при необхідності).